понедельник, 18 апреля 2022 г.

Зміни до трудового законодавста на період воєнного стану

 

Зміни до трудового законодавста на період воєнного стану

23.03.2022 підписано та опубліковано Президентом Володимиром Зеленським Закон України «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану» № 2136 від 15 березня 2022 року (надалі – закон ...


Support Ukraine Message of Peace Facebook Post (1)

23.03.2022 підписано та опубліковано Президентом Володимиром Зеленським Закон України «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану» № 2136 від 15 березня 2022 року (надалі – закон №2136). Даний закон набирає чинності з наступного дня після його опублікування. Закон  було опубліковано 23.03.2022. Діяти закон буде до моменту закінчення воєнного стану на території  Україні.

Прийнятий закон №2136 розповсюджується на всі без виключення підприємства та організації незалежно від форм власності. Даним законом вводяться обмеження конституційних прав і свобод громадянина відповідно до ст. 43 та 44 Конституції України.

Починаючи з 24.03.2022 року сторони трудового договору мають право встановляти форму трудового договору. Згідно статті 24 КЗпП вона може бути письмовою чи усною.

Основні зміни наступні:

        1. Прийняття на роботу та переведення на іншу роботу

Роботодавець має право:

  • укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника з метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома;
  • встановлювати умови про випробування для будь якої категорії співробітників;
  • перевести співробітника на іншу роботу необумовлену трудовим договором, якщо дана робота не протипоказана станом здоров’я співробітника, і лише для ліквідації наслідків воєнних дій, або інших обставин, що становлять загрозу життю та нормальним життєвим  умовам людей. Роботодавець повинен в даному випадку виплачувати співробітнику не нижче середньої заробітної плати за попередньою посадою. При цьому повідомлення за два місяця співробітника в даному випадку  не застосовується;
  • відмовити співробітнику у наданні будь-якої відпустки, якщо співробітник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
  • розірвати трудовий договір у період тимчасової непрацездатності та відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем після закінчення відпустки або непрацездатності;
  • на прохання працівника може надати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку;
  • призупинити трудовий договір, що виключає можливість надання та виконання трудових функцій. Призупинення трудового договору не значить його припинення. Про дане призупинення роботодавець має право повідомити працівника в будь який доступний спосіб. Відшкодування при такому припиненні за втрату заробітної плати та компенсаційних виплат покладається на державу агресора.

Працівник має право:

  • розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, який він зазначає у заяві, якщо підприємство працює в зоні проведення воєнних дій і існує загроза його життю. Інше розірвання трудового договору відбувається згідно загальних правил встановлених КЗпП.
  • за працівником зберігаються всі інші права, які встановлені КЗпП, і які не врегульовані законом №2136.

 

  1. Тривалість робочого часу у період воєнного стану
  • нормальна тривалість робочого часу підвищується до 60 годин на тиждень (раніше була 40 годин на тиждень);
  • час початку та закінчення робочого дня встановлюється роботодавцем;
  • відсутні скорочені робочі дні напередодні святкових днів;
  • тривалість щотижневого відпочинку роботодавцем може бути скорочена до 24 годин (це фактично один вихідний день).

 

  1. Заробітна плата
  • виплачується співробітнику на умовах трудового договору;
  • роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати, якщо доведе, що даний факт був зумовлений внаслідок бойових дій;
  • звільнення відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не звільняє роботодавця від її виплати взагалі;
  • строк виплати заробітний плати може бути відтермінований до моменту відновлення роботи підприємства при веденні воєнних дій.

У разі, якщо на підприємстві чи в організації є діючий колективний договір, то на час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена. Кадрове діловодство роботодавець на час воєнний дій веде на свій розсуд, головне, аби було забезпечено облік трудової діяльності та облік витрат на заробітну плату.

Трагедія: причини, наслідки

 Трагедія сталася на одному з підприємств Подільського регіону при піднятті електродвигуна на висоту близько 3 м для його подальшого встановлення на машину, призначену для дроблення гірничої маси. Про те, як і чому це сталося, чи можна було запобігти виробничій аварії, і на чиїй совісті загибель людини піде ця розповідь


Обставини трагедії
Того зимового дня, близько 8-ї години ранку, головний енергетик ТОВ «П» А. видав своїм підлеглим електрослюсарям С. і Г. наряд на проведення ремонту електроприводу дробарки НР-300. Оскільки ці роботи було вирішено розпочати з встановлення електродвигуна, вага якого становить близько 2 т, у розпорядження зазначених працівників було виділено навантажувач Hyundaі-770, за допомогою якого планувалося підняти електричну машину на установочну площадку. Коли електродвигун було доставлено до дробарки, начальник дробильно-сортувального цеху № 1 М. взяв керівництво роботами щодо його підняття на себе. Ця операція не така вже й складна, як може здатися на перший погляд, однак оскільки з самого початку не були вжиті належні заходи щодо її безпечного виконання, сталося те, що, зазвичай, стається в таких випадках…
Як тільки зачеплений за допомогою «чалки» (двопетльової канатної стропи) вантаж почав наближатися до установочної площадки, його праве переднє колесо зсунулося в траншею, що була перед цим викопана для прокладання кабелю. Транспортний засіб перекосився, внаслідок чого масивна електрична машина, що висіла на одній з вилок його підйомного механізму, різко опустилася, опершись на захисне огородження підвісного майданчика, що змонтований на дробарці на висоті 2 м від рівня землі і призначався для технічного обслуговування зазначеного об’єкта.
Щоб знайти вихід із ситуації, що склалася внаслідок зсування колеса навантажувача в траншею, та подати електродвигун до місця його установки (на висоту близько 3 м), ТОВ звернулася до одного з суміжних підприємств, аби воно виділило для цього свій навантажувач. Через деякий час до місця події в порядку взаємодопомоги прибув навантажувач Nanitou МТ845 Turbo.
За сигналом начальника дробильно-сортувального цеху № 1 М. водій зазначеного транспортного засобу об’їхав навантажувач Hyundaі-770 і наблизив підйомний телескопічний механізм до електродвигуна, що опирався на огородження підвісного майданчика. Після цього керівник робіт М. та електрослюсар С., піднялися на підвісний майданчик та, не виймаючи з рим-болта «чалку», яка утримувала електричну машину зверху, просунули через його кільце ще одну стропу, петлі якої зачепили за підйомний механізм навантажувача Nanitou МТ845 Turbo.
Після того, як «чалка» навантажувача Hyundaі-770 була звільнена від навантаження, керівництво роботою з переміщення електродвигуна взяв на себе головний енергетик А. Відтак він дав вказівку водію навантажувача Nanitou МТ845 Turbo під’їхати до того місця, з якого необхідно було здійснити підняття громіздкого вантажу. Однак і цього разу виконання операції зірвалося, причому в прямому сенсі цього слова. Під час піднімання електродвигуна одна із петель «чалки», на якій був зачеплений громіздкий електродвигун, не витримавши навантаження, розплелася, що призвело до падіння вантажу, причому, на той самий підвісний майданчик. При цьому внаслідок дії сили протидії електродвигун підлетів вгору, зігнувши захисне огородження. Електрослюсар С., який в цей час знаходився на підвісному майданчику, внаслідок його здригання, спровокованого ударом масивного вантажу об поверхню, на якій стояв працівник, втратив рівновагу і впав вниз.
Через 1-2 секунди після цього додолу впав і електродвигун, нанісши потерпілому, який в цей час вже досяг землі, несумісні із життям травми голови.
Експертиза встановила
Проведення обстеження обох «чалок» експертно-технічним центром показало, що вони були виготовлені із суцільного каната. Відповідно до п. 4.1.7 таблиці 7 ДСТУ БВ 2.8-10-98 «Стропи вантажні. Класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги» вантажозахоплювальні пристрої, діаметр канату яких становить 13,5 мм, можна використовувати для підняття вантажу не більше 1,6 т. Що стосується ваги електродвигуна, про який йдеться, то його маса становила 1750 кг.
За висновком технічної експертизи, заплітання петлі аварійної «чалки» та наявність на ній поривів двох сталок не відповідало вимогам п. 4.6.5 та Додатка 10 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07). Крім того, на порушення п. 5.1.18. зазначеного нормативно-правового акта «чалки» не мали паспортів, в яких мали бути вказані:
• вантажопідіймальність «чалки» (стропи), тонн;
• місце товарного знака (емблеми) виробника;
• назва виробника та його адреса;
• умовне позначення каната;
• розривне зусилля каната в цілому;
• порядковий номер стропи за системою виробника;
• рік і місяць виготовлення;
• дата випробування;
• умови, за яких може експлуатуватися стропа.
«Чалка» не була забезпечена клеймом або биркою. Було б смішно, якби не було так сумно, бо роботодавець не міг пригадати, де ТОВ придбало зазначені вантажозахоплювальні пристрої. На момент обстеження аварійної «чалки» її петлі знаходилися на межі руйнування.
Ці та інші порушення свідчать про те, що стропи типу СКП, за допомогою яких піднімався електродвигун масою близько двох тонн, не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Під час першого підняття зазначеного вантажу навантажувачем Hyundaі -770 «чалка» не розплелася лише тому, що в момент просідання колеса в траншею електродвигун частково обперся на огородження підвісного майданчика, призначеного для обслуговування дробарки…
Результати розслідування
Серйозним порушенням, яке допускалося під час виконання робіт з переміщення електродвигуна на висоту близько 3 м було те, що працівники, які проводили стропування вантажу, не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Проведення судово-медичної експертизи засвідчило наявність в крові потерпілого етилового (винного) спирту в кількості 0,7 проміле, що свідчить про виконання електрослюсарем С. роботи підвищеної небезпеки в стані сп’яніння.
З’ясувавши обставини трагедії, комісія із спеціального розслідування в складі: голови — завідувача сектору обліку та аналізу аварій та виробничого травматизму управління Держпраці, членів комісії: страхового експерта з охорони праці робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд), головного фахівця із взаємодії з правоохоронними органами районної держадміністрації, головного інженера ТОВ, уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, представника підприємства, що надало в користування навантажувач Nanitou МТ845 Turboдійшла до висновку, що причиною нещасного випадку стало:
1) Використання непридатного для експлуатації знімного вантажозахоплювального пристрою, чим порушено вимоги п. 7.3.26; п.7.5.8 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», п. 2.2 розділу ХVІІ НПАОП 0.00-1.61-12 «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»;
2) Проведення монтажно-ремонтних робіт без попередньо розробленої технологічної документації, чим порушено вимоги п. 2.1 розділу ХVІІ НПАОП 0.00-1.61-12 «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»;
3) Встановлення огородження підвісного майданчика, призначеного для обслуговування дробарки з порушеннями вимог ДСТУ БВ. 2.6-52:2008 «Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві».
4) Перебування потерпілого на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння, чим порушено п. 6.1 інструкції № 20 з охорони праці для електрослюсаря.
З огляду на причини нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що його слід вважати пов’язаним з виробництвом. Що ж до відповідальності посадових осіб, то, на думку її членів, її повинні нести:
1) Начальник дробильно-сортувального цеху № 1 М., який власноручно зачепив вантаж непридатним для використання вантажозахоплювальним пристроєм і дав команду на підйом та переміщення електродвигуна до місця його установки, чим порушив п. 1.10.2.2 розділу ХVІІ НПАОП 0.00-1.61-12 «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів», пункти 7.3.26, 7.5.8 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», п. 2.26 Посадової інструкції начальника дробильно-сортувального цеху № 1 компанії;
2) Головний інженер В., який не розробив технологічну документацію на виконання ремонтних робіт, чим порушив пункти 2.5,2.7, 2.8 Посадової інструкції, п. 2.1 розділу ХVІІ НПАОП 0.00-1.61-12 «Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»;
3) Головний енергетик компанії А., який, як керівник робіт у момент нещасного випадку, не забезпечив створення умов для безпечного виконання робіт, чим порушив п. 2.1 розділу ХVІІ НПАОП 0.00-1.61-12 «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»;
4) Генеральний директор В., який не здійснював належного контролю за організацією та безпечним виконанням робіт, експлуатацією машин, механізмів, устатковання та не забезпечив достатню кількість знімних вантажозахоплювальних пристроїв, чим порушив вимоги ст. 13 Закону «Про охорону праці», НПАОП 0.00-1.61-12 «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів»;
5) Електрослюсар С., який перебував на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 6.1 Інструкції з охорони праці для електрослюсаря.